Я півтижня вже лягаю не о другій, як думалось, а о третій. Не дуже добре, втім, з вихідними можна буде відіспатися. Але ввімкнувся якийсь дуже добрий двигун, і роботи рухаються, пишуться тексти, і відчувається полегшення в світі. Це добре.
“Прототип” обкладинки монографії Олеся Обертаса про самвидав. На фото (знімав на Фуджі-200 Зенітом ЕТ) - друкарська машинка “Москва”, цікавинка якої - українські літери (“ї” та “є”). Машинка ця знаходиться в Полтаві у батьків. На ній я друкував записки мамі у першому класі і міждержавні пакти (ми з сусідом обчиталися “Кондуїту і Швамбранії” Льва Кассиля) трохи пізніше. А нині ось, провів цілу фотосесію. :)
Зараз працюю потроху над книгою Олега Коцарева (ось він, погляд сучасного письменника!), дуже приємного представника «мого літературного покоління» і гарного друга. Цю фотографію я зробив кілька років тому під час спільної подорожі до Донецька, і правда, мені хочеться, щоби вона була на останній сторінці обкладинки ))) характерна картинка.
Книга, яку готує видавництво, буде книгою прози — легкої і прозорої. Взагалі, це добре, що вони придумали таку серію (в ній ще Шинкаренко вийде).
Але дилема, яка мене цікавить, полягає у тому, що масової літератури як такої у нас немає, а що більший наклад книги, то вона доступніша. Було би класно видавати книги накладом примірників так у триста (і додруковувати при потребі). А так «видадуть» кілька тисяч, з них може одна протягом року розійдеться а інші лежатимуть непотребом :(
Тобто, з одного боку, навіщо видавати всіх сучасних авторів? — а з іншого, я теж сучасний автор, і теж хочу бути виданим. В ідеалі — протягом цього року, і взагалі, поки бабуся ще жива. Питання аудиторії, легітимації, естетики друкованої книги, не знаю. Але чомусь маю стійке переконання — у мене немає і не буде такої аудиторії, яка б розібрала п’ятитисячний наклад. Навіть за кілька років. Таке.
Робочі процеси: «Мстислав» Сподіваюся, це вже останній варіант… уже все видавництво від цього чувака (автора книги) в шоці; є підозра, що пару вибриків — і її надрукують, звісно, але так, щоби просто забути, як страшний сон )))
апдейт: книга вийшла друком. картинка трохи змінилася, але мені подобається
